|
Канали
|
Слідкуйте за новинами з порталу на головній сторінці Яндекса, додавши віджет.  |
|
Новини
Відбудова собору святого благовірного князя Олександра Невського |
2 травня 1891р. першосвященний Дмитрій – єпископ Подільський і Брацлавський, урочисто заклав перший камінь у фундамент майбутнього храму. Будівництво його було приурочено до сторіччя приєднання Поділля до Росії. Були присутні близько 100 осіб духовного звання, міська влада, військові, чиновники, міщани та учні гімназії. Храм зводився на добровільні пожертви православних людей, значні асигнування Священного Синоду та державних установ. Є відомості про участь у цій добрій справі святого Іоанна Кронштадського [2].
Термін закінчення будівництва переносився тричі. Храм не вдалося закінчити ані до першого призначеного строку – 21 квітня 1893р., сторіччя приєднання українських земель до Росії, ані до другого ювілею – сторіччя встановлення єпископської кафедри у 1895р. Причиною були непередбачені труднощі з грунтовими роботами і не заплановані фінансові витрати. Лише через шість з половиною років відбулося довгоочікуване його освячення. 24 листопада (за старим стилем) 1897р. у день пам’яті святої великомучениці Катерини, переосвяченний Іреней освятив головний престол храму. За основу образності ладу зовнішнього вигляду було взято візантійські архітектурні традиції. Сам же проект мав своїм прообразом храм Милостивої Божої Матері в Галеній гавані Санкт-Петербурга [3, арк. 1-3].
Штат церкви складався з двох священиків, диякона та двох псаломщиків. При церкві діяло Олександро-Невське братство. 30 грудня 1899 року при братстві відкрилася бібліотека-читальня, яка мала дати парафіянам можливість збиратися у часи дозвілля в теплому приміщенні для поповнення своїх знань релігійно-моральними та життєво-корисними відомостями. Парафіяни безкоштовно користувалися книгами, журналами і газетами [1].
Іконостас храму був двоярусним, виконаним московським майстром Ахапкіним. Священні споруди, Хрест і напрестольне Євангеліє були пожертвувані імператрицею Олександрою Федорівною.
Жовтневий переворот 1917 року призвів до відомих подій у житті Церкви. 3 вересня 1935 року на клопотання міської влади ЦВК України прийняв постанову про закриття Олександро-Невського собору в Кам’янці-Подільському. Це рішення з’явилося пост-фактом, оскільки ще 12 лютого 1935 року в місцевому часописі «Червоний кордон» з’явилася невелика замітка: " Замість церкви – квітучий газон”[4, с. 63].
Звільнену площу мали використати під газон піонерського палацу, який передбачалося, відкрити у приміщенні тодішнього історичного музею, а там де стояла церква, мали побудувати театр. Остаточно церкву було розібрано наприкінці 1935 року, але театр так і не був побудований. У 1936 р. собор був підірваний у рамках антирелігійної політики [8].
За радянських часів тут влаштовувалася міська новорічна ялинка, був квітучий магазин і пивна «Чайка».
|
|
Кам'янець-Подільський історичний
|
|
|
Додав(ла): -ljova- | Переглядів: 1044 |
|
|
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
