|
Канали
|
Слідкуйте за новинами з порталу на головній сторінці Яндекса, додавши віджет.  |
|
Новини
Від кам’янецької округи – до Кам’янець-Подільського району |
За 90 років з невеликої адміністративно-територіальної одиниці площею 166 кв.км Кам’янець-Подільський район перетворився на найбільший за територією і кількістю населених пунктів район Хмельниччини.
Нині його територія становить 1540 квадратних кілометрів, площа – 153815,5 га, в т.ч. сільгоспугідь – 10069,3, лісів і лісонасаджень – 24604,7, водного фонду – 6750 га. Головною водною артерією краю є ріка Дністер із сімома значними притоками-річками: Збруч, Жванчик, Смотрич, Мукша, Тернава, Студениця, Ушиця.
Нині в районі нараховується 121 село та селище міського типу Стара Ушиця, 42 сільських та одна селищна рада.
Сучасна територія району на різних історичних етапах формувалася з частин ліквідованих Жванецького, Маківського, Китайгородського, Орининського, Староушицького і Смотрицького районів.
Датою заснування Кам’янець-Подільського району можна вважати 7 березня 1923 р., коли в зв’язку з ліквідацією в Україні повітів і волостей, була створена Кам’янецька округа. На час утворення ця адмінодиниця поділялася на 17 районів, серед них: Довжецький, Жванецький, Китай-Городський, Маківський, Орининський, Смотричеський, Старо-Ушицький райони, на основі яких у ході постійних адміністративно-територіальних перетасувань у часи СРСР і утворився сучасний Кам’янець-Подільський район.
Основою, навколо якої робилися ці перетасування, став Довжецький район, створений того ж 7 березня 1923 року. Тож відлік історії сучасної Кам’янеччини й ведеться саме від Довжецького району, до складу якого увійшли території Довжоцької та Рихтівської волостей, більша частина Баговицької та незначна кількість сіл Орининської волості.
Наступний етап історії нашого району розпочинається 4 грудня 1928 р., коли постановою Президії ВУЦВК Довжецький район поглинув Жванецький і частину Маківського районів та був перейменований на Кам’янецький.
Через шість років Кам’янецький район значно укрупнюється: 31 липня 1934 р. до його складу передаються 19 сільських рад Староушицького району. Проте наприкінці цього ж року відбувається ще одне адміністративно-територіальне перетворення: Кам’янецький район ліквідовують, а його територію та районні установи підпорядковують Кам’янець-Подільській міській раді. Де-факто район існував, де-юре – його не було.
Незадовго до початку Другої світової війни (28 червня 1939 р.) Президія Верховної Ради УРСР відновила Довжоцький район з центром у с.Довжок. Ця назва зберігалася аж до 10 липня 1944 р., коли район остаточно набуває сучасної назви – Кам’янець-Подільський район із незмінним центром – містом Кам’янцем-Подільським.
1946 р. у зв’язку з перейменуванням населених пунктів з мапи району зникли древні історичні назви – Великі та Малі Вірмени, Вірменські Хутори, Татариски.
У вересні 1959 р. до складу Кам’янець-Подільського району увійшли частини ліквідованих територій у результаті чергового укрупнення районів в Україні – Орининського і Староушицького.
Процес формування територіальних меж району тривав аж до 4 січня 1965 р., коли Указом Президії Верховної Ради УРСР остаточно було сформовано сучасну територію Кам’янець-Подільського району. Відтоді його територія залишається незмінною адміністративно-територіальною одиницею.
Поряд з цим відбувалися численні перетворення у внутрішньотериторіальному устрої району: укрупнення, розукрупнення сільських рад; перенесення центрів сільських рад з одного населеного пункту в інший; перейменування; об’єднання населених пунктів з іншими поселеннями; включення населених пунктів у смугу міста або вилучення їх з облікових даних.
Так, 1981 р. під водами Дністровського водосховища зникла низка історичних населених пунктів. Серед них – давня столиця краю Бакота, містечко Студениця, село Лука-Врубловецька, де було виявлено одну з найдавніших в Україні стоянку первісних людей.
У процесі адміністративно-територіальних реформ їх основні принципи не завжди дотримувалися. Це приводило до утворення надто великих сільських рад з багатьма населеними пунктами, котрі розташовувалися на значній відстані від адміністративного центру сільської ради.
Так, протягом 1990-1996 рр. у зв’язку з розукрупненням восьми сільських рад відновлено Подільську, Думанівську, Княжпільську, Заліську Другу, Нефедівську, Пановецьку, Абрикосівську, Зіньковецьку, утворено Кам’янську сільські ради.
17 серпня 2000 року Кам’янець-Подільський район отримав офіційний символ – герб району, автором якого є відомий історик, голова Українського геральдичного товариства Андрій Гречило.
Офіційний символ району – це щит із його гербом, вписаний у вінок із золотих колосків, зеленого листя дуба та гілочки ялини, перевитих синьою стрічкою із золотим написом «Кам’янець-Подільський район», вгорі щит увінчаний стилізованим фрагментом стіни Старої фортеці. Колосся підкреслює сільськогосподарську спеціалізацію району, листя дуба та гілка ялини вказують на мішану місцеву рослинність, а фрагмент Старої фортеці символізує цю відому пам’ятку історії та архітектури.
Тож, як бачимо, за 90 років історія Кам’янець-Подільського району зазнала й довжезної низки адміністративно-територіальних перетворень і потрясінь, пов’язаних із зникненням населених пунктів і сільрад, однак хочеться вірити, що найкращі сторінки новітньої історії нашого краю – попереду. І нам з вами їх творити!
Тетяна ДЄВІНА
|
|
Край Кам'янецький
|
|
|
Додав(ла): -ljova- | Переглядів: 1164 |
|
|
|
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
